Небезпечні хвороби: дифтерія у малюків

Опубликовано: 04.09.2018

видео Небезпечні хвороби: дифтерія у малюків

У Запоріжжі батьки заявили про погане самопочуття дитини після щеплення від дифтерії та правця

Що потрібно знати про дифтерію батькам немовлят і чому так важливо вчасно звернутися до лікаря, розповімо у цій статті.



Що таке дифтерія?

Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання з повітряним шляхом передачі збудника. Дифтерія характеризується переважним ураженням ротоглотки і дихальних шляхів, з розвитком фіброзного запалення в місцях проникнення збудника і токсичним ураженням серцево-судинної і нервової системи та нирок.


Прогнозують спалах дифтерії (Новини 25.01.2018)

Ваш малюк може захворіти при контакті з хворою людиною. Це може відбутися в транспорті, ліфті, магазині, садочку тощо – адже шлях передачі збудника є повітряно-крапельним. У рідкісних випадках є можливим і контактно-побутовий шлях передачі, тобто, якщо ваша дитина  візьме до рота іграшки чи ложку хворої дитини. Найчастіше дифтерія проявляє себе у осінньо-зимовий період.


"Отражение-Віддзеркалення" 16.02.2018 - Андрій Волянський

Види дифтерії

Ця доволі важка хвороба може локалізуватися в різних місцях, тому виділяють 4 види дифтерії:

дихальних шляхів; ротоглотки; носа; рідкісні локалізації (вух, очей, поранених ділянок шкіри, статевих органів).

Загрозу для організму становить не сама бактерія, а токсин, який вона виділяє (екзотоксин).

Ознаки і симптоми дифтерії

Інкубаційний період хвороби триває 2-7 днів. Початок захворювання – гострий, у хворого з’являється підвищення температури ( 38-39 °C ), що може тривати протягом 2-3 днів, симптоми інтоксикації (ломота в тілі, загальна слабість), біль в горлі. І всі ці симптоми в 1-й день можна списати на звичайне ГРВІ.

Але уже з 2-го дня, зазирнувши дитині  в горло, ви можете помітити появу нальоту на мигдаликах. Спочатку цей наліт світлий і тоненький, як павутинка, але поступово він стає темнішим і щільним, утворюється плівка.

Якщо ви попробуєте зняти цю плівку, то на поверхні мигдаликів утворяться кровоточиві ерозії. При розвитку цих плівок в процес може бути втягнена гортань, і тоді у дитини може розвинутись дифтерійний круп, що характеризується набряком горла, осиплістю голосу і задишкою, яка навіть може призвести до зупинки дихання.

Для дітей раннього віку і новонароджених більше характерна дифтерія носа. На початковому етапі хвороба себе може не проявляти (дитина активна, апетит збережений), температура тіла може бути нормальною або дещо підвищеною. Але згодом малюку стає тяжко дихати носом, з’являється незначне виділення з носика прозорої рідини (сукровиця). З розвитком хвороби ці виділення стають рясними, слизово-гнійними або кров'янисто-гнійними. Також при витіканні із носа може інфікуватися шкіра і верхня губа.

Лікування дифтерії

Дифтерія є дуже серйозним інфекційним захворюванням, тому лікування відбувається тільки в стаціонарі. Хвора дитина повинна бути ізольована в окрему палату (бокс), де їй буде призначено суворий ліжковий режим. Основний метод лікування – це введення протидифтерійної сироватки для знищення дифтерійного токсину. Але, нажаль, в даний час Україна не забезпечена цими ліками.

Також призначається антибіотикотерапія та інфузійна терапія для того, щоб зменшити інтоксикацію організму. При важкій формі, коли відсутній ефект від перерахованих медикаментів, призначається введення глюкокортикоїдів. Хворим дітям призначають інгаляції із зволоженим киснем для того, щоб зменшити приступи задишки.

Реабілітація

Дітки, які перенесли дифтерію, потребують після виписки із стаціонару ще 2-3 тижні відновлення в домашніх умовах. Їм показаний постільний домашній режим з частими провітрюваннями кімнати, обмеження фізичного навантаження (ігри замініть на малювання, читання дитині книг). Їжа повинна бути калорійна і збагачена вітамінами.

Небезпечні ускладнення

При дифтерії саме ускладнення несуть небезпеку для дитини. До них відноситься:

Міокардит; Пневмонія; Неврози і неврити; Нефрит

Профілактика

Єдиною профілактикою дифтерії у всьому світі є вакцинація. Дифтерійний анатоксин вводиться у складі комбінованої вакцини АКДС починаючи з 2-місячного віку, наступні дози – в 4 і 6 міс. Ревакцинація проводиться у 18 міс., 6 і 16 років.

Батьки, не забувайте, що і ви повинні проводити собі ревакцинацію від дифтерії кожні 10 років після останньої ревакцинації – хоча б для того, щоб не заразити своє дитя.

Немає стовідсоткової гарантії, що після вакцинації ваша дитина не захворіє. Але, якщо це відбудеться, то процес буде проходити в легкій формі.

Автор: лікар-педіатр Анна Карпенко

rss